Home

Advertisement

Customize
leks_iy
21 September 2008 @ 12:39 pm
ДОКТРИНА  ДЕРЖАВНОСТІ

КУЛЬТУРА


Одна з головних умов соціального прогресу – певний рівень культури у соціумі. Під терміном «культура» маю на увазі широке його значення, але в першу чергу ті елементи, що є інструментами соціальної інтеграції, так як соціальний прогрес – це перш за все інтеграція населення певної території з етнографічної маси у державницьку спільноту. На теренах сучасних розвинених країн така інтеграція відбувалася на базі домінуючого етнотипу. Я не беру такі виключення з правил, як деякі держави, що не мають домінуючої культури у своєму бутті, бо на їх територіях за певних обставин сформувались політичні спільноти, які складаються з декількох народів, проживаючих споконвічно на своїх компактних територіях, тому проеціювати їх суспільно-політичний устрій на українську реальність не годиться. На нашій території (окрім Криму) домінує один етнос. Тому та обставина, що він не пройшов такого ж етапу соціального становлення – культурного та політичного – робить його недорозвиненим як мешканця своєї споконвічної території.

Далі )
 
 
leks_iy
26 April 2008 @ 02:59 pm
 

ДОКТРИНА   ДЕРЖАВНОСТІ

 

КУЛЬТУРА

 

В нашій політичній реальності ми маємо пустоту у ніші ідеологій як інтелектуальної осмисленості суспільного поступу. У нашому соціумі маємо надзвичайну інтелектуальну кризу і, відповідно, у сфері політичної аналітики та використання її результатів у політичному стратегуванні.

Як наслідок зазначених факторів маємо ситуацію, в якій наша інтелектуальна еліта політичної сфери до сих пір не спромоглася спродукувати бодай якої доктринальної бази для нашого суспільно-політичного життя.

 

Цей пост – початок скромної спроби «любителя» вкласти лепту у формування такої бази, коли професіонали демонструють вперте «небажання» виправляти ситуацію.

 

Далі )
 
 
leks_iy
 

Є на «Народній правді» автор, мимо статей якого не можливо просто пройти, коли переймаєшся проблемами сьогодення. Пропоную до уваги його статтю про явище самоорганізації як фундаментальний момент сучасного політичного устою розвинених країн.

Ганьба «хохляцькому» суспільствознавству – професіонали відстають від «любителів». Дуже мало подібного можна почитати у нашому інформаційному просторі. Я, наприклад, не можу пригадати жодної подібної публіцистичної роботи за останній час у наших виданнях.

 

Самоорганизация и диктатура в истории и современности

 

Vladimir 
http://narodna.pravda.com.ua/politics/47cde7c3c144c/

Неспособность людей к организованному и систематическому отстаиванию своих прав, решению общих вопросов, общеизвестна. Люди избирают власть и недовольны ею. Возмущаются существующими партиями – и не вступают в них сами. Взаимное недоверие, неспособность договориться идет снизу, от подъезда, дома, квартала и доходит до Парламента.

 

Граждане избрали мэра и возмущаются его решениями. Избранные гражданами депутаты разрешили застроить двор, хорошо зная, в следующий раз эти же недовольные строительством опять за них проголосуют. Люди не могут организоваться, чтобы отстоять придомовые территории, поддерживать порядок во дворе или подъезде, спросить, где их деньги, перечисленные за услуги ЖЭКа. В тех случаях, когда люди организуются, всегда находится активный общественник, который организует протест. "Нам вождя не доставало, Настоящих буйных мало, Вот и нету вожаков", пел классик. А так чтобы без буйных, чтобы все или большинство людей вышли, организовались, выдвинули требования, добились? Как же можно ожидать, что эти же люди выберут правильную власть в стране? "В драке не выручат, в войне победят", говорил в таких случаях Жванецкий.

 

Далі )
http://narodna.pravda.com.ua/politics/47cde7c3c144c/
 
 
leks_iy
Ось допис із «Главреду», де заторкується тема середнього класу та дрібної буржуазії.

Украина – страна с процветающим тоталитаризмом мелкой буржуазии
Михаил А, для «Главреда»

Пролетариат интересуется политикой с целью развлечения, для него и создается шустер-шоу. Пролетариат не имеет собственного интереса, он продажен по своей сути, он покупается за гречку на выборах. Именно от него мы и слышим слово «Нужен порядок!». Именно пролетарий – жаждет порядка и ясности. Потому что он успел натерпеться за 17 лет от беспорядка. Именно с упорядоченность пролетарий связывает надежду на улучшение жизни.

Средний же класс интересуется политикой с прагматической точки зрения. Поскольку перемены в политике могут отразиться на его имущественном положении. И средний класс порядка не жаждет. Вернее жаждет, но несколько иного. Надеюсь, вы читали книгу «Ненасильственное сопротивление». Задумывались ли Вы, почему описанные технологии прошли в Украине и не прошли в Иране?

Далі )
 
 
leks_iy

Пропоную до уваги найцікавіший «спіч» із круглого столу у «Главреді».

 

В. Кулик: По-перше, хотів би відзначити, що варто розуміти те, що будь-яка ідеологія має свою класову складову. Тобто ідеологія має слугувати певній соціальній групі. Якщо ми не подобається слово «клас» в класичному розумінні марксистському, тоді ми говоримо про соціальну групу.

 

Якщо ми подивимося на більшість політичних партій, і на ті ідеології, які вони озвучують, ідеологія середнього класу, не даючи визначення, що таке є середнім класом, якщо ми говоримо про існування цілого пучка соціал-демократичних партій, близько тридцяти партій, які озвучують, що вони є партія середнього класу і таке інше, власне, ми побачимо, що ці партії не розуміють, власне, на кого вони орієнтовні.

 

Далі )
 
 
 
 

Advertisement

Customize